не успевают мне лобовое стекло привезти и поставить...пролетаю к сожалению(( а так хотелось... Буду на дальнейшие планировать
Карпатський етюд 2020
Автор
Толстяк
, 25 Feb 2020 18:22
Сообщений в теме: 142
#82 ВНЕ САЙТА
#86 ВНЕ САЙТА
Отправлено 29 June 2020 - 13:14
Покатушка вдалася. Вже напевно, стає традицією, що приїздять не тільки стокові машинки. Група складалася переважно з ФЖ тойот, були і інші позашляховики. Всього 12 машин. У повному стоці лише Джип Черокі 2016 р.
Погода нам сприяла, але на Чорногірський хребет не вдалося заїхати через масштабний обвал дороги, який ми спробували безрезультатно об'їхати. Нажаль фото не можу вставити.
Піднялися до місця ночівлі, де нашвидко перекусили і більшість учасників захотіли позбирати грибів з елементами офройду. Отже, чотири екіпажі відпочивають, а вісім погнали назустріч пригодам.
Грибів ми їстівних не знайшли, але офройду було. І калабані, і бурелам, і крени, і круті спуски-підйоми. Оскільки не всі машинки були з лебідками, я пояснив що повертатися будемо цією дорогою і щоб вони самі вирішили на скільки готові офройдатися, пропустив їх вперед. Це була коротка дорога на Бангоф у Шибене. Спуск і підйом в 45 град. По камяних брилах. Після довгих дощів там стало ще цікавіше. Щоб витягти машинки без лебідок було прийнято звичну стратегію, піднятися спочатку потужною машинкою з надійною лебідкою і склавши всі запаси подовжувачів і динамічок витягувати через непрохідні брили інших. Мені впала в око машинка, правильно прокачана гамерицьким тюнінгом підвіски. Я запропонував поїхати штурманом, бо його супутниці не до лиця бігати з тросом і керувати процесом. Доїхали до першлго уступа, де проїхати своїм ходом було не можливо.
- Стій, зачеплю за смереку!
- Ще раз.
Відкочуємося для розгону, отсєчка... Бах і сидимо там же.
- Ваня, давай я швиденько вискочу і витягнемся, шкода машину!
- Ще раз спробую.
Знов відкотилися, розгон, удари по камінню і плюс-мінус 10см те саме місце сидимо. По очах Івана бачу, що буде третій розгін. І знов удари, але таки проскочили і важко пхаємось далі.
Голос зрадіостанції нерозбірливо:
- Руль... Капєц... Тяга...
Ми вже якось набрали швидкість і наближаємось до місця, де можна розвернутися. Я вискакую щоб скерувати маневром у дуже вузькому місці і з критичним креном. Заскочили таки в карман. Фу-у-х! Нарешті! Але бачу, що колеса повернуті обидва максимально всередину. Згадав слова з радіо... Іван дивиться ентузіазм не згасає. Хтось пропонує свою рульову запасну тягу. Підіймаю джеком машину і бачу, що не в тязі біда, а відламало сошку з наконечником. Єнтузіазм починає згасати... Виявляється, що деталі для звичайного ФЖ не підійдуть. Їде ще одна машинка на верх, дві спроби, лебідка, все добе. Слідом без лебідки. Чіпляємо гірляндою динамічок і подовжувачів, важко але на буксир виявилося простіше ніж розвертатися і тягти лебідкою. Далі їде Патрол іспанець. Якби мав хоч одну блокіровку, то виїхав би без проблем. Довелося поборотися. Знов буксиром тягнемо ще одного без лебідки, вже алгоритм зрозумілий і хлопці працюють злагоджено. Тим часом Денис буксирує Івана. Це дуже не просто. Машина не керована. Пробували заднім ходом... Для цього вручну обертали колесо щоб розвернути. Тягне Денис Івана задом - нічого хорошого не вийшло. Мусимо знов розвертати, місця мало, кругом ліс, боремося. Вже майже всі піднялися, Нісан пікап тягнеться на межі можливості лебідки, яка здається і лебідочний тормоз не тримає... Знов закусивши зуби хлопці ледь стоячи на ногах виручають.
Розпилюємо повалені дерева, долаємо багнюку і круті підйоми, шукаємо місце де є звязок, підтягується решта групи, звязок є! Три кілометри позаду. Вечоріє. До табору ще три. І мусимо доїхати, бо ЗІЛ131 тільки до табору доїде. Для буксировки залишаємо ще одну машину, а решта групи їде на мцсце, щоб підготувати вогнище і вечерю. Денис - велике спасибі і повага, таки дотягнув. Зустріли чабанів, які знали де є звязок і додзвонилися до водія ЗІЛ 131, домовилися.
Потім всі перекусили, зібралися біля столу, пиячили, співали майже до ранку.
Вантажити некеровану машину на Зіла вже маю досвід, все пройшло без проблем, закріпили і опів на сьому ранку поїхали до села, куди невдовзі приїхав евакуатор.
Табір почав через годинку оживати, ще за годинку всі снідали, тренувалися літати коптером і щось знімали, сушили намети... Неквапливо рушили на зустріч новим пригодам.
Погода нам сприяла, але на Чорногірський хребет не вдалося заїхати через масштабний обвал дороги, який ми спробували безрезультатно об'їхати. Нажаль фото не можу вставити.
Піднялися до місця ночівлі, де нашвидко перекусили і більшість учасників захотіли позбирати грибів з елементами офройду. Отже, чотири екіпажі відпочивають, а вісім погнали назустріч пригодам.
Грибів ми їстівних не знайшли, але офройду було. І калабані, і бурелам, і крени, і круті спуски-підйоми. Оскільки не всі машинки були з лебідками, я пояснив що повертатися будемо цією дорогою і щоб вони самі вирішили на скільки готові офройдатися, пропустив їх вперед. Це була коротка дорога на Бангоф у Шибене. Спуск і підйом в 45 град. По камяних брилах. Після довгих дощів там стало ще цікавіше. Щоб витягти машинки без лебідок було прийнято звичну стратегію, піднятися спочатку потужною машинкою з надійною лебідкою і склавши всі запаси подовжувачів і динамічок витягувати через непрохідні брили інших. Мені впала в око машинка, правильно прокачана гамерицьким тюнінгом підвіски. Я запропонував поїхати штурманом, бо його супутниці не до лиця бігати з тросом і керувати процесом. Доїхали до першлго уступа, де проїхати своїм ходом було не можливо.
- Стій, зачеплю за смереку!
- Ще раз.
Відкочуємося для розгону, отсєчка... Бах і сидимо там же.
- Ваня, давай я швиденько вискочу і витягнемся, шкода машину!
- Ще раз спробую.
Знов відкотилися, розгон, удари по камінню і плюс-мінус 10см те саме місце сидимо. По очах Івана бачу, що буде третій розгін. І знов удари, але таки проскочили і важко пхаємось далі.
Голос зрадіостанції нерозбірливо:
- Руль... Капєц... Тяга...
Ми вже якось набрали швидкість і наближаємось до місця, де можна розвернутися. Я вискакую щоб скерувати маневром у дуже вузькому місці і з критичним креном. Заскочили таки в карман. Фу-у-х! Нарешті! Але бачу, що колеса повернуті обидва максимально всередину. Згадав слова з радіо... Іван дивиться ентузіазм не згасає. Хтось пропонує свою рульову запасну тягу. Підіймаю джеком машину і бачу, що не в тязі біда, а відламало сошку з наконечником. Єнтузіазм починає згасати... Виявляється, що деталі для звичайного ФЖ не підійдуть. Їде ще одна машинка на верх, дві спроби, лебідка, все добе. Слідом без лебідки. Чіпляємо гірляндою динамічок і подовжувачів, важко але на буксир виявилося простіше ніж розвертатися і тягти лебідкою. Далі їде Патрол іспанець. Якби мав хоч одну блокіровку, то виїхав би без проблем. Довелося поборотися. Знов буксиром тягнемо ще одного без лебідки, вже алгоритм зрозумілий і хлопці працюють злагоджено. Тим часом Денис буксирує Івана. Це дуже не просто. Машина не керована. Пробували заднім ходом... Для цього вручну обертали колесо щоб розвернути. Тягне Денис Івана задом - нічого хорошого не вийшло. Мусимо знов розвертати, місця мало, кругом ліс, боремося. Вже майже всі піднялися, Нісан пікап тягнеться на межі можливості лебідки, яка здається і лебідочний тормоз не тримає... Знов закусивши зуби хлопці ледь стоячи на ногах виручають.
Розпилюємо повалені дерева, долаємо багнюку і круті підйоми, шукаємо місце де є звязок, підтягується решта групи, звязок є! Три кілометри позаду. Вечоріє. До табору ще три. І мусимо доїхати, бо ЗІЛ131 тільки до табору доїде. Для буксировки залишаємо ще одну машину, а решта групи їде на мцсце, щоб підготувати вогнище і вечерю. Денис - велике спасибі і повага, таки дотягнув. Зустріли чабанів, які знали де є звязок і додзвонилися до водія ЗІЛ 131, домовилися.
Потім всі перекусили, зібралися біля столу, пиячили, співали майже до ранку.
Вантажити некеровану машину на Зіла вже маю досвід, все пройшло без проблем, закріпили і опів на сьому ранку поїхали до села, куди невдовзі приїхав евакуатор.
Табір почав через годинку оживати, ще за годинку всі снідали, тренувалися літати коптером і щось знімали, сушили намети... Неквапливо рушили на зустріч новим пригодам.
- Bluesbreaker, Vrubel, Шпион и 14 другим это нравится
#89 ВНЕ САЙТА
Отправлено 29 June 2020 - 16:41
Спробую завантажити кілька фото.
106.jpg 309.44К 0 Количество загрузок:
KIMG0047-Пано.jpg 166.55К 0 Количество загрузок:
KIMG0058.JPG 245.17К 0 Количество загрузок:
KIMG0064.JPG 70.02К 0 Количество загрузок:
KIMG0068.JPG 239.09К 0 Количество загрузок:
Прикрепленные файлы
- AntDroid, Мазай, Piligriм и 2 другим это нравится
#95 ВНЕ САЙТА
Отправлено 06 July 2020 - 08:27
Сирний гастро тур. 23-27 липня. Заїзд , заміна шин, підготовка - 23. Три дні драйву 24-25-26 з ночівлею у горах. 27 - трансформація до асфальтного режиму,відїзд.
Якщо машина без лебідки - буде місцями неможливо проїхати. Навіть на сільверах. Багато вузьких проїздів з кущами, які дряпають кузовщину.
Подовжувачі, джеки, бензопили, каністри для води, мішки для сміття!
Помірний офройд з елементами екстриму. Петарди, ведмедів відлякувати, щось розвелося їх.
Якщо машина без лебідки - буде місцями неможливо проїхати. Навіть на сільверах. Багато вузьких проїздів з кущами, які дряпають кузовщину.
Подовжувачі, джеки, бензопили, каністри для води, мішки для сміття!
Помірний офройд з елементами екстриму. Петарди, ведмедів відлякувати, щось розвелося їх.
#97 ВНЕ САЙТА
Отправлено 06 July 2020 - 09:17
Буває ще страшніше, коли ти спиш, на світанку приходить корова і їсть твій улюблений рушник. Ти чуєш незрозуиілі звуки, прокидаєшся, а з пащі тільки етикетка стирчить. Корова вже розуміє, що не те зжерла і відригає твоєулюблене полотенце із зеленим арлматним фонтаном. А тобі воно настільки дороге, що ти його чіпляєш палкою і тягнеш до струмочка, щоб випрати. Оце екстрім.Это что-то новое О.о
Это и есть элементы экстрима? :)
- Diver, южанин, kukankiev и 3 другим это нравится
#98 ВНЕ САЙТА
Отправлено 06 July 2020 - 09:32
Буває ще страшніше, коли ти спиш, на світанку приходить корова і їсть твій улюблений рушник. Ти чуєш незрозуиілі звуки, прокидаєшся, а з пащі тільки етикетка стирчить. Корова вже розуміє, що не те зжерла і відригає твоєулюблене полотенце із зеленим арлматним фонтаном. А тобі воно настільки дороге, що ти його чіпляєш палкою і тягнеш до струмочка, щоб випрати. Оце екстрім.
:)
Сообщение отредактировал ранер: 06 July 2020 - 09:34
#99 ВНЕ САЙТА
Отправлено 18 July 2020 - 13:18
23-27 липня
Сирний Гастро-Тур
Рахів. Неквапливий тур різними полонинами з дегустацією місцевих сирів та інших продуктів. ТР-2 лебідка і грязьові колеса. Нива проїжджає. Ночівлі у наметах. При дуже поганій погоді - готель, садиба. Мармароси, Петрос, Чорний Ліс, Кобила, Менчул, Камінь Грауберг. Обмеження 10 машин.
Заїзд , заміна шин, підготовка - 23. Три дні драйву 24-25-26 з ночівлею у горах. 27 - трансформація до асфальтного режиму,відїзд.
Старт 24 липня у 9:00 біля двох АЗС на вїзді в Рахів з боку Ясіня. Хто здалеку - приїжджають 23, відпочивають і на старт.
Якщо машина без лебідки - буде місцями неможливо проїхати. Навіть на сільверах. Багато вузьких проїздів з кущами, які дряпають кузовщину.
Подовжувачі, джеки, бензопили, каністри для води, мішки для сміття!
Помірний офройд з елементами екстриму. Петарди, ведмедів відлякувати, щось розвелося їх.
Кілька фото з поїздки минулого року.
IMG_20190729_182804.jpg 266К 0 Количество загрузок:
IMG_20190727_113454.jpg 185.31К 0 Количество загрузок:
Irmantas-Černojarovas-(36).jpg 243.64К 0 Количество загрузок:
Irmantas-Černojarovas-(16).jpg 282.5К 0 Количество загрузок:
Irmantas-Černojarovas-(5).jpg 205.58К 0 Количество загрузок:
Irmantas-Černojarovas-(34).jpg 278.18К 0 Количество загрузок:
Irmantas-Černojarovas-(32).jpg 270.84К 0 Количество загрузок:
Irmantas-Černojarovas-(30).jpg 143.63К 0 Количество загрузок:
- Pit Bull, южанин, AntDroid и 2 другим это нравится
Количество пользователей, читающих эту тему: 3
0 пользователей, 3 гостей, 0 скрытых пользователей